Хвороби копит: як на них впливає вгодованість ВРХ

Хвороби копит

На хвороби копит впливає вгодованість тварин. Високопродуктивні корови з гарною фертильністю та максимально довгою тривалістю життя – це бажання може стати реальністю лише в тому випадку, якщо для нього буде міцний фундамент у прямому розумінні цього слова.

Однак, на жаль, хвороби копит ставляться до проблем зі здоров’ям, які протягом кількох років значно збільшилися в наших молочних стадах і розглядаються в міжнародному масштабі як одна з найважливіших поточних проблем (Huxley, 2012).

Так, наприклад Cook (2003) або Espejo et al. (2006) заявили, що поширеність кульгавості у стадах молочних корів з інтенсивним підходом до виробництва становить близько 20%, інші дослідження припускають 30% і більше. Згідно з Арчер і співавт. (2010а) захворюваність на копити оцінюється приблизно в 50 випадків на 100 корів на рік.

Звичайно, за таких оцінок необхідно враховувати, що різні дослідники та автори не завжди оцінюють ступінь кульгавості абсолютно однаково. Відомо, що на практиці частота випадків значно вища, ніж передбачається. Одна з причин цього, безумовно, криється в якості ведення документації з лікування копит.

Чинники, які впливають на хвороби копит

Багато чинників впливають на збільшення випадків кульгавості, насамперед – високі надої. Деякі автори повідомляють, що більш високопродуктивні корови мали більшу схильність до кульгавості, але в той же час мали вищу довічну лактаційну продуктивність, ніж корови, які ніколи не шкутильгали, хоча кульгавість призводила до середньої втрати надоїв на 350 кг за лактацію (Green et al ., 2002). ; Bicalho et al., 2008; Archer et al., 2010b).

Кульгавість чинить сильний вплив на продуктивність стада, порушення репродуктивної здатності (Garbarino et al., 2004) і призводить до збільшення втрат худоби (Booth et al., 2004). З одного боку, це має величезні фінансові наслідки для фермерів. З іншого боку, це також, і все більше, говорить про важливість сталого виробництва продуктів харчування та сталого добробуту тварин. Тому дуже важливо відстежити основні причини захворювань копит і зробити це якомога раніше.

Кульгавість у дійних корів завжди багатофакторна, тобто тут відіграють роль численні фактори ризику, іноді в складних взаємодіях один з одним. На додаток до годування, яке має дуже великий прямий і непрямий вплив на хвороби копит, здоров’я копит значною мірою визначають умови утримання/зовнішнє середовище (наприклад, покриття для підлоги, час лежання і стояння) і те, як люди поводяться з тваринами.

Захворювання копит в основному виникають між 50-м та 100-м днем ​​лактації, тобто під час високопродуктивної фази лактації дійних корів, а саме невдовзі після фази найвищого метаболічного стресу у корови (фаза ранньої лактації). Щодо цього сухостійкий період і початок лактації є найважливішими для годування. Те саме стосується й умов утримання.

Фаза негативного енергетичного балансу

Відомо, що корови, які дуже швидко мобілізують великі запаси жиру в перші кілька тижнів лактації, наражаються на більший ризик захворювання ламінітом. Жирні кислоти, що виділяються при ліполізі, потрапляють у кровотік. Потім клітини печінки масово поповнюються жиром. Жирова печінка більше не може повністю виконувати свою основну функцію детоксикаційного органу. Ендотоксини розщеплюються гірше (ламініти!). Захисні сили організму знижуються, а бактерії легше проникають через копита.

Зв’язок між підвищеним руйнуванням жирової тканини після отелення та запальними процесами став більш активно обговорюватися лише останнім часом. У дослідженні Newman та ін. (2019) визначили кількість макрофагів у підшкірно-жировій клітковині молочних корів у період до отелення. Найбільше збільшення макрофагів у жировій тканині виявили у корів, у яких спостерігалося більше погіршення фізичного стану в перші кілька тижнів лактації. Це говорить про те, що більший ступінь мобілізації жирової тканини під час найбільшого дефіциту поживних речовин може бути пов’язаний із вищою запальною реакцією.

Зв’язок між жировою тканиною та запальними реакціями, що ушкоджують тканини, також відомий серед людей і часто викликаний небезпечними сигналами «перевантаженої» макрофагами жирової тканини.

Оскільки вгодованість корів виявилася важливим фактором ризику кульгавості, рекомендується регулярна оцінка цього показника відповідно до системи BCS.

Велике навантаження на копита

Недогодовані корови наражаються на більший ризик подальшої кульгавості.

Зміни подушки м’якішу

Під час отелення під впливом гормонів відбувається розхитування колагенових та еластичних волокон сполучнотканинної частини опори копитної кістки. Це призводить до підвищеної нестабільності копитної кістки усередині рогової капсули.

Ріг підошви і п’яти захищає жирову подушку м’якуша від нефізіологічних навантажень, що давлять. Якщо у корови на початку лактації відбувається масове розщеплення жирових запасів через кетотичну метаболічну ситуацію, ця жирова подушечка також піддається атаці. Це, у свою чергу, викликає обмежений амортизуючий ефект і, отже, більше рогової тканини.

Нещодавно проведені та опубліковані дослідження демонструють зв’язок між станом тіла та міцністю жирової подушечки між сухожиллям глибокого згинача та рогом підошви, зокрема, між мобілізацією жиру в організмі та зменшенням подушки м’якушу, внаслідок чого виникає підвищений ризик кульгавості.

Масштабне дослідження Green та ін. (2014) з загалом 1510 випадків лікування кульгавості (більшість з них виразок підошв) показали, що неінфекційні захворювання копит, такі як підошовні виразки та дефекти білої лінії – обидві патологічні зміни в розі копитця – повинні бути пов’язані з попередньою недостатньою вгодованістю худоби. З іншого боку, пальцевий дерматит, інфекційне захворювання копит, був пов’язаний з попередньої недостатньою кондицією тіла.

Регулярна оцінка та документування поведінки корів при ходьбі з використанням системи Locomotion Scoring підвищує обізнаність про корів, які потенційно схильні до ризику кульгавості.

Велике навантаження на копита

Взаємозв’язок хвороб копит з вгодованістю ВРХ

Опублікованне Грін та ін. (2014) дослідження вперше показало, що низький рівень BCS є ризиком для найбільш серйозних неінфекційних захворювань копит, можливо, через зменшення підшкірного жиру копит, яке, згідно з Bicalho et al. (2009) корелює з низьким BCS і, мабуть, пов’язане зі зниженням захисної функції.

Під керівництвом Ноттінгемського університету дослідження Green et al. (2014) у стаді дійних корів Королівської дослідницької ферми Крайтон Шотландського сільського коледжу в Дамфрісі, Шотландія, тривало довгий період, так що в кінцевому підсумку докладні записи про, в цілому, 724 корів HF були доступні за період 8 років (з 2003 по 2011 рік) . Це дослідження підтвердило зв’язок між кульгавістю та станом вгодованості (Randall et al., 2015).

Кульгавість визначається як клінічний прояв порушення опорно-рухового апарату. Ступінь тяжкості залежить від типу та локалізації травми. Можливі наслідки травми – сковані або асиметричні рухи кінцівок. Таким чином, виявилося корисним використовувати оцінку рухової поведінки корів, щоб робити висновки про їхнє здоров’я копит.

У цьому дослідженні також збирали щотижневі дані щодо 5-бальної системи Locomotion Scoring (система LS, згідно з Менсоном і Лівером, 1988). Те саме стосувалося і оцінки вгодованості корів. Це було зроблено кваліфікованим персоналом відповідно до стандартних протоколів. Персонал змінювався щотижня, щоб унеможливити упередженість. Однак протягом усього періоду дослідження регулярне навчання персоналу проводилося в одного і того ж ветеринара.

Корови з оцінкою Locomotion Scoring (LS) 1 і 2 були класифіковані як не кульгаві, корови з LS 3 як злегка кульгаві та корови з оцінками 4 і 5 як сильно кульгаві. Корови, які вважалися кульгавими (LS 4 або 5 для однієї оцінки або LS 3 для 2-х послідовних оцінок), оглядалися та лікувалися ветеринаром щотижня до 2006 р. та кожні 2 тижні у наступні роки. Двічі на рік професійний фахівець із розчищення копит обробляв усіх корів (усі задні копита та, за потреби, передні копита). Корови з гострою кульгавістю лікувалися навченим обслуговуючим персоналом протягом 24 годин.

Стан вгодованості оцінювалося за 6-бальною шкалою (від 0 до 5 балів із чвертю балів між ними) (Mulvany, 1977). Масу тіла корів, яких доїли тричі на день, реєстрували за допомогою автоматичної системи зважування. Усі дані про стан здоров’я, продуктивність та управління стадом були задокументовані в базі даних.

Результати 8-річного дослідження хвороб копит

За 8 років у 724 обстежених корів було виявлено 17114 випадків кульгавості, в 8799 випадках – невелика кульгавість (LS 3) і в 8315 випадках – сильна кульгавість (LS 4 і 5). Всього було зібрано 79543 ​​даних по BCS і 62643 щотижневих середніх мас.

Середній бал вгодованості корів за 6-бальною шкалою (від 0 до 5) становив 2,25 (середнє) з діапазоном від 0,75 до 4,25. Середня маса тіла та вік першого отелення становили 620 кг (від 356 до 956 кг) та 25,8 місяців (від 20,5 до 37,8 місяців) відповідно. При середній кількості лактації 2,1 38% обстежених корів перебували на першій лактації, 28% – на другій, 21% – на третій та 13% – на четвертій або пізнішій лактації. Частка кульгавих корів (LS 4 і 5) збільшувалася зі збільшенням числа лактацій.

Крім того, у корів з дуже низьким балом вгодованості BCS <2 у різний час до цього (16, 12, 8 та 3 тижні) спостерігалося значно більше випадків кульгавості (графік 1)

Графік 1: Частка кульгавих корів (слабка і важка кульгавість) у стаді Crichton Royal, що досліджується, в період з 2003 по 2011 рік залежно від їх вгодованості, оціненої в різні моменти часу (Randall et al., 2015)

Велике навантаження на копита

Пояснення: 26,6% всіх спостережень, за яких корови за 3 тижні до визначення кульгавості, мали оцінку вгодованості нижче 2 балів.

Крім того, було встановлено, що корови, які сильно втратили вгодованість у перші 4 тижні після отелення, мали значно більший ризик виникнення кульгавості в майбутньому, ніж корови, у яких запаси жиру в організмі знизилися помірно.

Інше дослідження O’Connor та ін. (2019), в якому були зібрані дані щодо 6927 коров з 52 пасовищних молочних стад, дійшли до тих же висновків:

Ці результати також підтверджують зв’язок між захворюваннями копит, станом кондиції тіла, віком чи кількістю лактації корів та поведінкою під час ходьби.

Застосовані моделі регресії показали кореляцію між кульгавістю при першій лактації та вищим ризиком кульгавості у цих корів також при другій та наступних лактаціях (Randall et al., 2015).

Довгострокове дослідження у 2 англійських стадах

Ті ж дослідники у вищезгаданому дослідженні на стаді з 200 піддослідних корів у Дамфрісі, Шотландія, також оцінили всі види лікування копит у клінічних випадках в іншому стаді на молочній фермі в Сомерсеті, Англія, з більш ніж 1000 корів HF протягом 44 місяців (2008 р .до 2011 р.).

Середня продуктивність стада становила 10 000 кг корову на рік. Професійне очищення копит проводилося щомісяця для корів наприкінці лактації, та інших корів, які потребують цього. Крім того, ветеринарний лікар лікував гострі захворювання копит протягом 2-3 днів. Оцінка стану вгодованості проводилася кожні 2 місяці за тією ж 6-ступінчастою системою (від 0 до 5), але з кроком 0,5 однією і тією ж особою. Зрештою у другому стаді було доступно 1040 корів з обробкою копит для виявлення випадків кульгавості (Randall et al., 2018).

Основною відмінністю між двома стадами було визначення випадків кульгавості. У першому стаді це було засноване на щотижневій оцінці Locomotion Scoring, тобто на оцінці поведінки тварин під час ходьби. А у другому стаді це було засноване на лікуванні кульгавості, яке фермер задокументував.

Річна захворюваність за досліджуваний період становила 1,4 випадки на корову на рік. Загалом 647 корів пройшли курс лікування від кульгавості. Це відповідало 62% корів у стаді. Від 9% до 21% випадків кульгавості були пов’язані з попередньою кульгавістю, яка сталася більш ніж за 16 тижнів до періоду ризику.

Велике навантаження на копита

Важливим ключем до скорочення рецидивів та хронічних захворювань копит є раннє та ефективне лікування кульгавості.

«Один раз кульгавий – кульгавий назавжди»?

Результати довгострокових досліджень Randall та ін. (2015 та 2018) та інші дослідження припускають зв’язок між низькою оцінкою BCS та кульгавістю, яка може бути причиною. Крім того, було встановлено більший ризик виникнення кульгавості у наступних лактаціях.

На думку авторів, одна з гіпотез цього взаємозв’язку полягає в тому, що основна патологія передається від однієї лактації до іншої, що уможливлює майбутні захворювання копит.

Інша причина зв’язку між попередньою та майбутньою кульгавістю та підвищеним ризиком виникнення кульгавості зі збільшенням числа лактації може полягати в тому, що певна гіперчутливість та зниження больового порогу можуть виникнути внаслідок тривалого болю у зв’язку з попередньою кульгавістю. Для цього, у тому числі автори Nielsen та Henriksson (2007) та Woolf (2011) надають медичну літературу, згідно з якою захворювання можуть призводити до довгострокових змін у нервовій системі, які, у свою чергу, змінюють реакції на біль (у сенсі посилення та продовження стану болю).

Ще одним поясненням може бути, наприклад, те, що лікування може бути неефективним або неефективним протягом тривалого часу.

Під час ранньої лактації корови розщеплюють жир із усіх жирових тканин, включаючи подушку м’якішу. Але вона діє як амортизатор для кістки, на яку припадає більша частина ваги корови (Green et al., 2014). Якщо ця жирова подушечка стає надто тонкою в процесі значного погіршення стану вгодованості, це може призвести до збільшення синців, оскільки «ефект амортизатора» знижується або навіть відсутній. Однак також може відбуватися посилений рух усередині капсули рогу копитця (Tarlton et al., 2002), що викликає некроз під тиском і виразка на підошві або білій лінії та порушує утворення рога копит у цих областях (Lischer et al., 2002). .

Такі прояви не можуть бути виправлені жодним лікуванням копит. Крім того, згідно із заявами Knott et al. (2007), у свою чергу, кульгавість може призвести до пошкодження копит, що змінює їх структуру або функції і, таким чином, збільшує схильність кульгавості в майбутньому.

Таким чином, важливим ключем до скорочення повторюваних та хронічних захворювань копит є раннє та ефективне лікування кульгавості (Thomas et al., 2015).

ВИСНОВОК

Низькі бали BCS і попередня кульгавість є факторами ризику виникнення кульгавості. З одного боку, важливо, щоб корови не почали розщеплювати жирові запаси за останні кілька тижнів перед отелом. З іншого боку, слід уникати надмірної втрати маси в період ранньої лактації, оскільки це також може значно знизити ризик кульгавості.

Оскільки вгодованість корів виявилася важливим фактором ризику кульгавості, також рекомендується регулярно оцінювати її за системою BCS. Занадто худих сухостійних корів слід переводити в підготовчу групу раніше, щоб годувати інтенсивніше. З іншого боку, занадто жирних корів потрібно тримати під уважнішим наглядом, щоб у разі проблем при отелі швидше відреагувати і запобігти різкому зниження маси тіла у перші тижні після отелення.

Ці дослідження підкреслюють важливість попередніх випадків кульгавості як фактора ризику подальшої кульгавості, а також важливість проведення оцінки поведінки корів під час ходьби Locomotion Scoring для ретельної перевірки стану їх копит та, за необхідності, для їхнього негайного лікування.


Автор статті: професор Катрін Махлков-Нерге, Кільський університет прикладних наук, Департамент сільського господарства, Остерронфельд. Переклад Олени Бабенко спеціально для soft-agro.com.


З нетерпінням чекаю  на відгуки та коментарі. Велике вам дякую!

Знайшли цей матеріал корисним? Поділіться з колегами у соцмережах або надішліть посилання прямо на пошту!

Підписуйтесь на наш телеграм-канал, щоб першими отримувати повідомлення про вихід нових матеріалів.

Telegram-канал →

Немає коментарів до статті "Хвороби копит: як на них впливає вгодованість ВРХ"

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

Нет комментариев