Якість молозива та менеджмент сухостійного періоду. Частина 2

Сухостійний період

Загальні риси та відмінності менеджменту сухостійного періоду на різних підприємствах і як він впливає на якість молозива.

В рамках дослідження якості молозива були досліджені зразки молозива від 487 корів із 9 різних ферм землі Шлезвіг-Гольштейн.

Перша частина результатів дослідження, опублікована раніше, показала, що молозиво з найнижчими середніми значеннями Брікса було у корів другого отелення, а не у молодих корів першого отелення, як це можна було б припустити.

Як і очікувалося, на якість молозива впливали кількість першого молозива та час між отелом та першим доїнням. З іншого боку, не було значної кореляції між різною тривалістю міжотільного періоду (в середньому 393 дні, діапазон від 306 до 661 дня) та якістю молозива.

56% всіх обстежених корів мали молозиво від хорошої до дуже гарної якості, хоча між окремими фермами були суттєві відмінності. Це означає, що важливу роль слід відвести операційному менеджменту для підприємства. У чому ж ці відмінності, – це тема цієї статті.

Сухостійний період

Застосування молозива: чи отримає теля достатню кількість імуноглобулінів з 2 або 5 літрів молозива, залежить від його якості. Отже, якість молозива потрібно перевіряти.

Умови утримання

Умови утримання всіх дійних та сухостійних корів, а також корів у пологовому відділенні оцінювалися під час обходу кожної ферми за єдиною схемою та у вигляді зведеної шкільної оцінки (від 1 = дуже добре до 5 = погано). Особливу роль при оцінюванні відігравали доступний простір, освітлення та вентиляція, а також водопостачання, так само як і оцінка тварин на предмет їх чистоти або можливих технопатій (технопатія – так називають захворювання тварин, що виникають при промислових способах утримання)

Умови утримання у середньому у господарствах оцінили як хороші (2,1 бала) (таблиця 1). Серед корів першого періоду сухостію часто були найсерйозніші критичні зауваження. Тут також у деяких випадках спостерігалися явні різниці між підприємствами.

Таблиця 1: Середня оцінка умов утримання у господарствах
Група тварин або область утримання Підприємство Середня оцінка
A C D E F G H I J
Новотільні 2,6 1,9 2,2 2,3 1,9 1,5 2,0 2,1 2,5 2,1
Передзапуск 2,6 2,2 2,74 2,3 2,1 1,7 2,0 2,6 2,1 2,2
Сухостій 1 2,3 2,6 3,0 2,8 1,8 1,5 2,4 1,7 2,3 2,3
Сухостій 2 2,1 1,8 1,8 1,9 2,4 1,8 2,0
Пологове відділення 2,1 2,1 1,9 1,9 1,9 1,5 1,9 1,7 1,8 1,9
Середня оцінка 2,3 2,2 2,3 2,2 1,9 1,6 2,1 2,0 2,1 2,1

На підприємстві G умови утримання були особливими. Там не було звичайного корівника безприв’язного утримання з місцями відпочинку, а були навіси на асфальтованому майданчику з розподіленими по території годівницями. Крім того, сухостійні корови першого та другого періодів містилися у світлому і добре вентильованому солом’яному відсіку та мали доступ до пасовища.

Критерії, які піддавалися найчастішій критиці, стосувалися водопостачання (особливо нестача місць для пиття на одну тварину) і щільності тварин (перенаселеність), останнє навіть коли сухостійні корови містилися в старих, а іноді і вузьких приміщеннях.

Годування сухостійних корів

Оцінка годівлі сухостійних корів була особливо утруднена у трьох господарствах через відсутність розрахованих раціонів. Інші господарства показали відносно великі розбіжності у цій галузі, для цього як приклад слід навести вміст енергії у раціонах. Він коливався від 5,5 до 6,4 МДж NEL для раннього сухостою та від 6,2 до 6,9 МДж NEL/кг СР для раціонів для транзитної фази. 3 ферми годували сухостійних корів одним раціоном із вмістом енергії від 5,7 до 6,1 МДж NEL/кг сухої речовини.

Гігієна кормів та кормового столу в середньому по господарствах оцінювалася як задовільна (2,7 та 2,6 бала відповідно). Було помітно, що у більшості господарств тваринам сухостійного періоду свіжий корм роздавали лише через день (Таблиця 2). Навіть були ферми, які у пологовому відділенні свіжий корм роздавали лише кожні 2 чи 3 дні.

Таблиця 2: Чистота, гігієна кормів, точність та частота роздачі кормів на фермах, оцінені за балами від 1 (дуже добре) до 5 (погано)
Відділення та примітки Підприємства В середньому
A C D E F G H I J
Ранній сухостій
Чистота кормового столу 3 3 3 3 3 2 2 3 2 2,7
Гігієна кормів 3 4 2 3 3 2 4 3 2 2,9
Точність замісу та роздачі 3 3 2 2 2 2 3 2 1 2,2
Частота роздачі свіжого раціону Кожні 2 дні Кожні 2 дні Кожен день Кожні 2 дні Кожні 2 дні Кожен день Кожні 3 дні Кожні 2 дні Кожні 2 дні
Пізній сухостій
Чистота кормового столу 3 3 3 3 3 2 2,8
Гігієна кормів 2 2 4 3 2 2 2,5
Точність замісу та роздачі 3 2 2 2 3 1 2,2
Частота роздачі свіжого раціону 2 рази на день Кожен день Кожні 3 дні Кожні 2 дні Кожен день Кожні 2 дні
Пологове відділення
Чистота кормового столу 3 3 3 3 3 2 2 2 2 2,6
Гігієна кормів 2 3 2 4 3 2 2 3 2 2,6
Точність замісу та роздачі 3 3 2 2 2 2 3 2 1 2,2
Частота роздачі свіжого раціону 2 рази на день Кожен день Кожен день Кожні 3 дні Кожні 2 дні Кожен день Кожен день Кожні 2 дні Кожні 2 дні
В середньому
Чистота кормового столу 3,0 3,0 3,0 3,0 3,0 2,0 2,3 2,5 2,0 2,6
Гігієна кормів 2,3 3,54 2,0 3,7 3,0 2,0 2,7 3,0 2,0 2,7
Точність замісу та роздачі 3,0 3,0 2,0 2,0 2,0 2,0 3,0 2,0 1,0 2,2

Оцінювання параметра «точність замісу та роздачі» ґрунтується на заявах фермерів, і, отже, відповідає їхній самооцінці.

Вплив на якість молозива

Годування сухостійних корів

З усіх обстежених дорослих корів (два та більше отелів) 121 голову годували в однофазному режимі під час сухостійного періоду, а інші 204 голови годували в двофазовому режимі. Молозиво мало середній показник Брікса 23,8% та 22,8% відповідно.

Тут, і особливо вірно тоді, як у дослідження було включено лише кілька підприємств, не можна ігнорувати чинник впливу підприємства.

Наприклад, 2 з 3 господарств, які мали однофазове годування сухостійних корів, були з дуже високим рівнем продуктивності і дуже хорошим управлінням стадом. Навіть якщо вік із 2,6 лактаціями корів між двома групами був порівнянний, корови, які отримували однофазне вигодовування, дали 5,7 літра молока при першому доїнні, яке відбулося через 5,1 години після отелення.

Навпаки, кількість першого молозива у корів, які отримували двофазове годування, було на 1,4 л вище, а період від отелення до першого доїння був трохи довшим – 6,3 години. Як згадувалося, ці критерії впливають на значення Brix. У зв’язку з цим на підставі даного дослідження не можна однозначно стверджувати про вплив годування під час сухостійного періоду на якість молозива.

Тривалість сухостійного періоду

Середня тривалість сухостійного періоду у обстежених корів з двома і більше отеленнями становила 58 днів, варіювалася від 47 до 69 днів для господарств та від 27 до 193 днів для окремих тварин.

Далі корови були розділені на класи. Тварини з сухостійним періодом до 41 дня мали тенденцію, але не значну, до нижчого показника Брікса в їх молозиві, ніж корови з більш тривалим сухостійним періодом (Таблиця 3). Між цими двома характеристиками також не було значної кореляції.

Таблиця 3: Якість молозива за шкалою Брікса та сухостійний період
Класи за тривалістю сухостійного періоду Середня тривалість сухостійного періоду, днів Кількість тварин Якість молозива, % Брікса
В середньому Стандартне відхилення
1 ≤ 41 37 22 5,3
2 ≥ 42 – ≤ 56 142 23,4 3,8
3 ≥ 57 – ≤ 70 67 23,8 3,7
4 ≥ 71 50 23,1  4,7

Тип запуску

Корови також були класифіковані за типом запуску, щоб перевірити його можливий вплив (Таблиця 4).

Таблиця 4: Якість молозива по Бріксу та тип запуску
Показник Тип запуску
Антибіотик Герметик для сосків Антибіотик + герметик для сосків
% Брікса 21,7 22,5 24,2
Номер лактації 3,1 2,8 3,6
Час від отелення до першого доїння, годин 9,0 7,3 6,6
Час від отелення до першого доїння, годин 6,7 5,1 5,8
Кількість бактерій при останньому контрольному доїнні до запуску, тис./мл 182 59 240

Тут також необхідно знову взяти до уваги внутрішньогосподарський вплив, оскільки всі тварини, які отримували лише антибіотик для запуску, походили лише з двох господарств (ферми F та H), у яких у середньому був найнижчий показник Brix порівняно з іншими фермами.

Крім того, вік корів, кількість першого молозива і час між отелом і першим доїнням також впливають як додаткові фактори. У цьому відношенні на найвище значення 24,2% Brix у тих корів, які були запущені антибіотиками у поєднанні з герметиком для сосків, майже напевно також вплинули доросліші корови в цій групі і трохи менше молозива під час першого доїння.

Тому не можна зробити жодних заяв про можливий вплив на якість молозива цієї окремої характеристики.

Відмінності між господарствами

У 7 господарствах якість молозива в середньому була оцінена як хороша або дуже хороша, а в 2 господарствах – як потребує поліпшення. Тому було проведено пряме порівняння між двома фермами з найвищим середнім значенням Brix у молозиві та двома фермами, для яких було визначено найнижчу якість молозива (таблиця 5).

Таблиця 5: Порівняння ферм з найкращою (ферми C та D) та гіршою (ферми I та H) якістю молозива
Показник Якість молозива
Дуже добре Менш гарне
Господарство C Господарство D Господарство H Господарство I
Кількість досліджених корів 83 41 63 38
Порода голш голш красная красная
Середня якість молозива, % Брікса 25,0 24,5 21,2 21,4
Інтервал отелення-доїння, годин 4,6 6,4 3,0 5,5
Кількість першого молозива, л 4,8 6,9 7,0 5,5
Кількість лактацій 2,3 3,2 2,5 3,3
Надій по стаду, кг молока 10171 11039 8657 10045
Фази сухостою 1 2 2 1
Тривалість сухостійного періоду, днів 57 47 59 Нет данных
Бажана тривалість сухостійного періоду (за даними керівника) 50 – 60 45 – 50 42 –  около 52 Нет данных
Тип запуску Вибірково антибіотик/герметик Антибіотик та герметик Антибіотик Вибірково антибіотик/герметик
Оцінка умов утримання (середній бал) 2,1 2,2 2,1 2,0
Ранній сухостій 2,6 3,0 2,4 1,7
Пізній сухостій 1,8 2,4
Пологове відділення 2,1 1,9 1,9 1,7
Перенаселення Так, у сухостійних корів Так, у раннього сухостію ні ні
Максимальний розмір груп при отеленні 4 20 5 2

Різні породи тут не можна розглядати як фактор, що впливає на якість молозива, оскільки цього не дозволяє невеликий обсяг даних. Це потребує подальших досліджень.

Корів на фермі H вперше доїли дуже рано після отелення, але значення Brix були досить низькими. Для корів у господарстві D було зареєстровано майже таку ж кількість першого молозива, що й у господарстві H, але з більшим інтервалом часу від отелення. Проте якість молозива була кращою, але взяті в пробу корови в середньому були також старшими, ніж на фермі H.

Оцінка умов утримання тварин не дала жодних вказівок на кращу якість молозива у господарствах C та D. Навіть ферми H та I отримали кращу оцінку принаймні для раннього сухостію. У цілому утримання корів в усіх господарствах було охарактеризовано як хороше, хоч і з деякими внутрішньогосподарськими відмінностями, які позначилися на оцінках.

Проте загалом підприємства підбиралися співставно. Це могло бути однією з причин, чому це дослідження не показало впливу тварин на якість їх молозива.

У той час як у корів, обстежених у господарствах C і D, у середньому тривалість сухостійного періоду відповідала цільовому значенню, встановленому на фермі, і керуючі стада також оцінювали дотримання цього періоду як дуже важливе і точне. У господарстві Н у цьому відношенні спостерігалися відхилення, а в господарстві I не було жодної конкретної інформації.

Те, як впливає менеджмент на якість молозива, дуже важко зрозуміти в практичних дослідженнях, принаймні з таким обмеженим числом ферм. Однак примітно те, що обидві ферми з кращою якістю молозива, на відміну від інших господарств, найняли менеджера стада, який тільки спостерігав за коровами і не виконував жодних інших завдань поза корівником. У такому разі кращі результати цілком могли б бути зрозумілі інтенсивнішим спостереженням за тим, що відбувається в корівнику.

З іншого боку, як у господарстві C, так і у господарстві D можна побачити дуже структуровані робочі процеси. Було складено план робіт на кожен день тижня, щоб заходи та терміни (а також дотримання зазначеної тривалості сухостійного періоду) могли виконуватися послідовніше.

ВИСНОВОК

На даному етапі не можна розглядати різні породи як фактор, що впливає на якість молозива, оскільки невеликий обсяг даних не дозволяє цього. Це потребує подальших досліджень.

Корів на фермі H вперше доїли дуже рано після отелення, але значення Брікса були досить низькими. Для корів у господарстві D була зареєстрована майже така сама кількість першого молозива, що й у господарстві H, але з більш тривалим періодом від отелення до здавання. Проте якість молозива було краще, але корови в середньому були також старшими, ніж на фермі H.

Оцінка умов утримання тварин не дала жодних вказівок на кращу якість молозива у господарствах C та D. Навіть ферми H та I отримали кращу оцінку принаймні для раннього сухостію. У цілому нині зміст корів переважають у всіх господарствах було охарактеризовано як хороше, хоч і з деякими внутрішньогосподарськими відмінностями, які позначилися на оцінках. Проте загалом господарства було відібрано порівнянно. Це могло бути однією з причин, через яку це дослідження не показало впливу утримання тварин на якість їхнього молозива.

У той час як у корів, обстежених на фермах C і D, середня тривалість сухостійного періоду відповідала цільовому значенню, встановленому на фермі, і керуючі стадатакож оцінювали дотримання цього параметра як дуже важливе і точне, в цьому відношенні на фермі H були відхилення, а у господарстві I не було жодної конкретної інформації.

Чи впливає рівень менеджменту на якість молозива дуже важко зрозуміти в практичних дослідженнях принаймні з таким обмеженим числом ферм. Однак примітно те, що обидві ферми з кращою якістю молозива, на відміну від інших господарств, найняли менеджера стада, який тільки спостерігав за коровами і не виконував жодних інших завдань поза корівником. У такому разі кращі результати цілком могли б бути зрозумілі інтенсивнішим спостереженням за тим, що відбувається в корівнику.

З іншого боку, як у господарстві C, так і у господарстві D можна побачити дуже структуровані робочі процеси. Було складено план робіт на кожен день тижня, щоб заходи та терміни (а також дотримання зазначеної тривалості сухостійного періоду) могли виконуватися послідовніше.


Автор статті: Сандра Вінтер та проф. Катрін Малков-Нерге, Кільський університет прикладних наук, факультет сільського господарства, Остерронфельд. Переклад Олени Бабенко спеціально для soft-agro.com.


З нетерпінням чекаю  на відгуки та коментарі. Велике вам дякую!

Знайшли цей матеріал корисним? Поділіться з колегами у соцмережах або надішліть посилання прямо на пошту!

Підписуйтесь на наш телеграм-канал, щоб першими отримувати повідомлення про вихід нових матеріалів.

Telegram-канал → 

Немає коментарів до статті "Якість молозива та менеджмент сухостійного періоду. Частина 2"

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

Нет комментариев