Якість молозива та менеджмент сухостійного періоду. Частина 1

Якість молозива

Частина 1: Якість молозива на практиці

Найкращий догляд за новонародженими телятами, у тому числі й якість молозива, яке їм випоюється, не тільки створює необхідну основу для виживання цих тварин, але також робить значний внесок у їхню майбутню продуктивність та довгострокове здоров’я.

Забезпечення телят імуноглобулінами має у своїй вирішальне значення, оскільки телята народжуються без власного імунітету. Таким чином, новонароджені телята залежать від матері в плані достатнього надходження антитіл з молозива і пасивного імунітету, що передається з ними.

Зрештою, є три основні вимоги до забезпечення телят молозивом: швидко, добре, багато.

Швидке забезпечення телят молозивом: кишковий бар’єр відкривається максимум на 48 годин після народження теляти, а потім закривається безповоротно. Тому час прийому молозива має вирішальне значення кількості імуноглобулінів, які можуть всмоктуватися в тонкому кишечнику теляти.

Хороша якість молозива та максимально можлива кількість: кількість поглинених імуноглобулінів визначає загальну імунологічну ситуацію теляти. Згідно FISCHER (2015), теляті необхідно дати не менше 200 г антитіл у першу годину життя.

Звичайно ж молозиво – це набагато більше, ніж «просто» імуноглобуліни (Ig), а саме, крім білків, у ньому містяться також інші життєво важливі поживні речовини, такі як вуглеводи та жири, а також мінерали та вітаміни. Тим не менш, про важливість та якість молозива судять, перш за все, за вмістом імуноглобулінів.

Таким чином, кількість імуноглобулінів залежить від кількості молозива та його якості. Більшість фермерів не знають про останнє. Тому дослідження, проведене цього року, було присвячене якості молозива на молочних фермах землі Шлезвіг-Гольштейн та факторам, що впливають на якість.

Якість молозива

Щодо якості молозива, іноді між фермами спостерігалися великі відмінності.

Оцінка якості молозива

Якість молозива оцінювали рефрактометром. Цей прилад вимірює показник заломлення світла, який також називається індексом заломлення. Тобто йдеться про вимір заломлення світла.

Якщо відомий показник заломлення стандартного розчину, висновки щодо його концентрації можна зробити за показником заломлення досліджуваного розчину. Це фізичне співвідношення дозволяє визначити відносну густину розчину при постійній температурі та відомій довжині хвилі світла.

Щільність молозива залежить від його складових, тому за допомогою рефрактометра можливе визначення вмісту імуноглобулінів незалежно від температури.

Одиницею виміру якості молозива є % Brix. У літературі немає єдиної думки щодо того, яке значення % за шкалою Брікса однозначно дозволяє зробити висновок про хорошу якість молозива.

Так MORRILL та ін. (2012, цитується в QUIGLEY et al., 2013) досягли бажаних концентрацій Ig не менше 50 г/л (IgG) при значенні 18% за шкалою Брікса, а QUIGLEY et al. (2013) при дослідженні 183 зразків молозива виявили, що такого змісту Ig, швидше за все, буде досягнуто при значенні від 18,0 до 20,0% за шкалою Брікса.

При цьому обидва автори рекомендують цільове значення 21% за шкалою Брікса, щоб завжди забезпечувати вміст імуноглобулінів у молозиві на рівні ≥ 50 г/л Ig.

Згідно з дослідженнями BIELMANN et al. (2010) хороший вміст Ig можна гарантувати, починаючи зі значення 22,0% за шкалою Брікса. ELSOHABY et al. (2017) називають значення 23,0% Brix як орієнтир для розрізнення поганого та хорошого молозива. BARTIER та ін. (2015) дійшли висновку, що 62% зразків зі значенням Brix ≤ 23,0% мали недостатню якість молозива ≤ 50,0 г/л Ig, тоді як зразок зі значенням ≥ 23,0% Brix мав ймовірність 85,5 % хорошої якості молозива.

Згідно з більшим дослідженням BUCZINSKI і VANDEWEERD (2016 р., цитується в SCHNEIDER і WEHREND 2019), в якому було оцінено 11 дослідів з 4252 зразками молозива, можна орієнтуватися на значення Brix 22,0%, що відповідає хорошій якості молозива (вміст Ig ≥ 50,0 г/л).

Насправді з метою оцінки якості молозива орієнтуються на показники, подані у таблиці 1.

Таблиця 1: Показники для оцінки якості молозива за шкалою Брікса (KLINGBEIL, 2014)
% за шкалою Брікса Вміст імуноглобулінів, г/л Оцінка якості молозива
 ≥22,0 ≥50,0 Добре – дуже добре
20,0 – 21,9 25,1 – 49,9 Задовільно
 ≤19,9 ≤25,0 Погано

Якість молозива на підприємствах у землі Шлезвіг-Гольштейн

В даний час у дослідження були включені 10 традиційних молочних ферм у землі Шлезвіг-Гольштейн, з них 7 займаються розведенням голштинської породи і 3 – німецької червоної породи. При виборі підприємств мало значення поголів’я худоби, щоб у період проведення дослідження була можливість відстежити якнайбільше отелень і, відповідно, зразків молозива. Ферми мали в середньому 270 корів із середньою продуктивністю майже 10 000 кг молока (Таблиця 2).

Таблиця 2: Характеристика господарств (Джерело: Порівняння стад LKV S.-H., 01.01.2019 – 31.12.2019)
Показник Підприємство В середньому
A B C D E F G H I J
Порода голш голш голш голш голш голш голш кр кр кр
Продуктивність
Поголів’я в середньому протягом року 132 176 265 462 395 183 302 239 281 267 270
Молоко, кг 10,189 8,935 10,171 11,039 9,760 10,415 10,697 8,657 10,045 9,367 9,928
Жир, % 4,01 4,34 4,23 3,89 4,05 3,96 4,03 4,69 4,05 4,26 4,15
Білок, % 3,37 3,53 3,48 3,38 3,52 3,56 3,49 3,50 3,61 3,64 3,51
Першотілки: Продуктивність за 305 днів
Молоко, кг 8,432 7,831 8,526 9,018 8,763 9,790 9,093 7,177 8,554 7,674 8,486
Жир, % 4,03 4,29 4,16 3,85 3,79 4,04 3,96 4,21 3,97 4,33 4,06
Білок, % 3,42 3,56 3,46 3,40 3,49 3,56 3,48 3,46 3,57 3,74 3,51
Корови 2 та більше отелів: Продуктивність за 305 днів
Молоко, кг 10,006 9,389 10,500 11,486 10,472 10,068 10,739 8,741 9,864 9,341 10,061
Жир, % 3,99 4,26 4,10 3,77 3,96 4,02 3,99 4,35 4,09 4,31 4,08
Білок, % 3,32 3,48 3,42 3,33 3,50 3,54 3,45 3,44 3,53 3,61 3,46
Здоров’я вимені
У середньому по стаду: к-ть соматичних клітин, тис./мл 138 188 222 196 271 209 262 148 289 193 212
Первотілки: к-ть соматичних клітин, тис./мл 95 108 141 110 163 185 133 141 237 179 149
Корови 2 і більше отелів: к-ть соматичних клітин, тис./мл 156 211 251 225 321 224 311 150 312 200 236
Супутні захворювання вимені, % 25,0 13,6 16,9 2,7 14,3 46,0 47,4 12,5 14,3 16,5 20,9
Вік першого отелення, місяців 29,9 25,0 27,8 23,8 26,3 27,7 25,8 27,8 26,4 26,8 26,7
Плодючість
Період між отеленнями 402 386 407 400 384 435 400 387 399 391 399
% успішних запліднень з першого разу 57 59 49 58 58 51 39 40 51
Індекс запліднення 1,8 1,7 1,9 1,7 1,7 1,9 2,0 2,2 1,86
Час від отелення до першого запліднення, днів 80 87 70 77 83 74 78 68 77
Час від готелю до першого дня стельності, днів 119 108 118 106 128 110 115
Вік та продуктивність корів
Термін використання, років 2,0 2,5 2,5 2,1 2,0 1,8 2,2 2,6 2,7 1,9 2,2
Кількість отелень 2,4 2,9 2,7 2,5 2,4 2,1 2,6 3,0 3,0 2,4 2,6
Життєва продуктивність, кг ECM 20,241 24,520 25,496 22,820 20,659 18,095 23,586 23,647 26,738 18,232 22,403
Життєва добова продуктивність, кг ECM/день життя 12,4 14,8 14,7 15,1 14,9 12,2 14,8 13,2 14,9 12,0 13,9

З лютого по травень 2020 року в кожному підприємстві були взяті від 19 до 83 зразків першого молозива від корів (Таблиця 3), заморожені, після закінчення дослідження знову розморожені при кімнатній температурі (час відтавання становив від 2 до 4 годин), а потім було проведено вимір якості молозива за допомогою рефрактометра (зі шкалою до 32% Брікса).

Таблиця 3: Кількість зразків молозива на підприємствах
Показник Підприємство В середньому
A B C D E F G H I J
Порода голш голш голш голш голш голш голш кр кр кр
Середньорічна кількість корів 132 176 265 462 395 183 302 239 281 267 270
Молочна продуктивність по стаду, кг 10,189 8,935 10,171 11,039 9,760 10,415 10,697 8,657 10,045 9,367 9,928
Кількість відібраних проб першого молозива 33 19 83 41 52 60 79 63 38 38 51
Частка досліджених корів від усього поголів’я, % 25 11 31 9 13 33 26 26 14 14 20

Дослідження включало загалом 506 зразків першого молозива, 27% від корів німецької червоної породи та 73% від корів голштинської породи. Як уже згадувалося, кількість зразків не залежала від розміру стада, тому при інтерпретації можливих факторів, що впливають на якість молозива, необхідно враховувати і вплив розміру підприємства.

Якість молозива

Кількість першого молозива та тривалість періоду між отеленням та першим доїнням впливали на якість молозива.

Кількість молозива

Через виявлені на фермі В нерегулярності та помилки, що мають місце при здаванні та поводженні з молозивом, було прийнято рішення не враховувати дані з цього підприємства. Тому в результаті до дослідження було включено 487 зразків молозива.

Для 452 тварин враховувалася кількість зданого першого молозива, в середньому воно становило 6,7 л з діапазоном від 0,3 до 24,5 л (таблиця 4).

Таблиця 4: Середня кількість першого молозива на фермах та час між отелом та першим доїнням
Підприємство Кількість першого молозива, л Інтервал часу від отелення до першого здою, годин
В середньому Стандартне відхилення В середньому Стандартне відхилення
A 7,3 5,2 7,2 3,8
C 4,8 2,9 4,6 3,9
D 6,9 4,3 6,4 2,5
E 6,5 2,8 4,4 3,4
F 9,9 4,3 10,9 7,0
G 6,8 5,0 5,3 3,8
H 7,0 3,6 3,0 2,4
I 5,5 2,4 5,5 3,5
J 6,0 3,9 5,7 3,0
В середньому 6,7 3,8 5,9 3,7

Чверть цих корів дали менше 4 літрів молозива за першого здавання, а чверть – понад 8 літрів.

Замірявся також час від отелення до першого здавання (для 463 корів), причому для деяких з нічних отелень воно було вказано приблизно. У середньому воно становило 5,9 години. У 25% тварин перша дійка відбулася протягом перших 2 годин після отелення, у 25%, тільки більш ніж через 8 годин після отелення.

На рівні окремого підприємства спостерігалася значна кореляція між інтервалом часу від отелення до першого доїння та кількістю молозива, отриманого від першого доїння (Рисунок 1).

Рисунок 1: Залежність між кількістю першого молозива та часом між отелом та першим доїнням

Якість молозива

Якість молозива

У оцінюваних господарствах (без ферми B) середня якість молозива становила 22,9% за шкалою Брікса, щонайменше 21,2% і максимум 25,0% (Таблиця 5).

Таблиця 5: Середня якість молозива на фермах
Підприємство Кількість проб % Брікса
В середньому Стандартне відхилення
A 33 22,3 3,4
C 83 25,0 3,8
D 41 24,5 4,3
E 52 24,0 1,9
F 60 22,3 4,9
G 79 23,3 4,5
H 63 21,2 3,0
I 38 21,4 4,8
J 38 22,4 3,5
в середньому 22,9 3,8

Проведений дисперсійний аналіз показав, що середній часовий інтервал між отелом та наступним першим доїнням значно відрізняється один від одного на окремих фермах.

Для кращої оцінки цього впливу було створено 5 класів тимчасових інтервалів (Таблиця 6). Ці та наступні створені класи завжди дотримувалися цієї математичної схеми:

Клас 1: менш ніж на 1 стандартне відхилення нижче за середнє.

Клас 2: від менше ½ стандартного відхилення до 1 стандартного відхилення нижче за середнє.

Клас 3: середнє плюс мінус 1/2 стандартного відхилення

Клас 4: від більш ніж ½ стандартного відхилення до 1 стандартного відхилення вище за середнє.

Клас 5: більш ніж на 1 стандартне відхилення вище за середнє.

Таблиця 6: Якість молозива, виміряна за Бріксом, та часовий інтервал між отеленням і доїнням
Класи

Часовий інтервал

Часовий інтервал між отелом і першим доїнням, годин Кількість тварин Якість молозива, % Брікса
В середньому Стандартне відхилення
1 ≤ 1,2 69 23,6 4,1
2 ≥1,3 – ≤3,5 116 23,8 4,0
3 ≥3,6 – ≤8,1 164 23,3 3,6
4 ≥8,2 – ≤10,4 54 22,9 4,1
5 ≥10,5 60 20,4 4,7

Кореляційний аналіз показав значний лінійний помірно негативний зв’язок (r = -0,249, p = 0,00) між часом від отелення до першого доїння та значенням % Brix.

У корів, які вперше були здоєні через 10,5 години після отелення і пізніше, молозиво мало значно нижчі значення % Brix порівняно зі зразками молозива, отриманими від корів, яких доїли протягом короткого періоду часу після отелення.

У порівнянні з цільовим або нормативним значенням KLINGBEIL (2014) для оцінки якості молозива як хорошого або дуже хорошого (> 22,0% Brix), середні отримані значення Brix (Таблиця 5) показують хорошу якість молозива, за винятком двох господарств.

Однак це не повинно приховувати той факт, що 213 із 487 проб молозива мали значення <22,0% за шкалою Брікса. Це торкнулося 43,7% всіх відібраних корів (Рисунок 2).

Рисунок 2: Розподіл частот виміряних значень Brix (для всіх обстежених корів)

Якість молозива

Якість та кількість молозива

Дане дослідження показало, що при кількості першого молозива приблизно до 8 л середнє значення Брікса практично не змінювалося, але з великою кількістю молозива воно мало тенденцію до зниження особливо вище 10,6 л (таблиця 7).

Таблиця 7: Якість молозива, виміряна за шкалою Брікса, залежно від кількості молозива
Класи

Надій у попередній лактації

Надій у попередній лактації за 305 днів, кг молока Номер лактації Кількість тварин % Брікса
В середньому Стандартне відхилення
1 ≤ 8,057 2,5 45 21,9 3,2
2 ≥8,058 – ≤8,914 2,7 51 22,9 3,3
3 ≥8,915 – ≤10,628 3,4 121 22,7 4,6
4 ≥10,629 – ≤11,485 4,0 50 23,5 4,0
5 ≥11,486 4,2 48 25,4 4,6

Кореляційний аналіз потім також показав, що кількість першого молозива корелювало трохи негативно, але достовірно зі значенням Brix (r = -0,139, p = 0,003), що можна пояснити відповідним ефектом розведення у разі великої кількості першого молозива.

Якість молозива та надій у попередній лактації

315 із обстежених тварин були коровами, що мають кількох телят. Їхній надій у попередній лактації за 305 днів склав у середньому 9771 кг молока. Приблизно у третини цих корів надій у попередній лактації був 8900 кг або менше, ще у третини – від майже 9000 до 10500 кг і ще у третини – понад 10500 кг.

У цій основі відібраних проб була виявлена ​​тенденція, частково також зі статистичною значимістю, що корови з вищими надоями в попередній лактації виробляли молозиво з вищим вмістом імуноглобулінів (Таблиця 8).

Таблиця 8: Якість молозива, виміряна за значенням Брікса в залежності від надою за попередню лактацію (за 305 днів)
Номер лактації Кількість тварин Якість молозива, % Брікса
Середнє значення Стандартне відхилення
1 162 22,9 3,7
2 133 21,8 3,9
3 63 22,8 4,0
≥4 129 23,1 4,4

Між обома характеристиками була слабка, але значно позитивна кореляція (r = 0,230; p = 0,00). Тим не менш, не слід забувати, що, в середньому, чим вище показник надою в попередній лактації, тим старші були корови. Як і очікувалося, була значна позитивна кореляція між надоєм у попередній лактації і числом лактацій (r = 0,319, p = 0,00) або надоєм за 305 днів попередньої лактації і числом лактацій (r = 0,408, p = 0,0.

Якість молозива та кількість лактацій

Середній показник для всіх тварин, що беруть участь в експерименті, становив 2,6 лактацій, хоча іноді відмінності між фермами були досить значними. Попри вихідні припущення, найнижчі значення Брікса показали не молоді корови у першій лактації, а корови після другого отелення (Таблиця 9).

Таблиця 9: Якість молозива, виміряна за шкалою Брікса, та кількість лактацій
Номер лактації Порода % Брікса Кількість першого молозива після отелення Час між отелом і першим доїнням Надій, кг після першого контрольного доїння після отелення Жир, % Білок, % ECM, кг Надій, кг після другого контрольного доїння після отелення Жир, % Білок, % ECM, кг
1 Голш. 23,3 4,8 6,1 29,3 4,35 3,47 30,7 33,2 3,80 3,27 32,2
2 Кр. 21,7 5,3 3,6 28,8 4,57 3,47 30,9 30,5 4,00 3,23 30,2
3 Голш. 22,5 7,5 5,8 42,7 4,35 3,33 44,3 45,0 3,67 3,16 42,6
4 Кр. 20,5 7,0 4,3 36,3 4,90 3,49 40,3 39,0 4,18 3,11 39,2
5 Голш. 24,7 7,6 6,8 40,7 4,38 3,31 42,3 44,4 3,87 3,08 42,9
6 Кр. 22,5 6,8 4,6 39,9 4,89 3,52 44,3 42,7 4,14 3,05 42,5

Спостерігалася трохи позитивна кореляція між числом лактацій і значенням молозива за шкалою Брікса (r = 0,201, p = 0,00).

Якість молозива та порода

Серед 9 господарств, які пройшли оцінку, було 3 господарства, які містять корів німецької червоної породи. У молозиві 139 корів, відібраних на цих підприємствах, середнє значення якості молозива становило 21,6% Brix і було значно нижчим, ніж у 348 корів голштинської породи з 23,7% Brix. Можливо, триваліший інтервал між отелом та першим доїнням на фермах з німецькою червоною породою не може бути причиною цього, адже корів голштинської породи вперше доїли в середньому через 6,3 години, а корів німецької червоної породи в середньому доїли через 4,2 години.

Середній вік корів та середня кількість молозива також суттєво не відрізнялися один від одного. Диференційоване порівняння характеристик відповідно до числа лактації показало, що у всіх вікових групах у корів червоної породи були отримані нижчі значення Brix, ніж у корів голштинської породи того ж віку, незважаючи на те ж, чи трохи менше молозива і незважаючи на все більш короткий проміжок часу між отелом та першим доїнням (Таблиця 10).

Таблица 10: Качество молозива по шкале Брикса у коров голштинской и немецкой красной породы
Номер лактації Порода % Брікса Кількість першого молозива після отелення Час між отелом і першим доїнням Надій, кг після першого контрольного доїння після отелення Жир, % Білок, % ECM, кг Надій, кг після другого контрольного доїння після отелення Жир, % Білок, %
1,0 Голш. 23,3 4,8 6,1 29,3 4,35 3,47 30,7 33,2 3,27 3,27
1,0 Кр. 21,7 5,3 3,6 28,8 4,57 3,47 30,9 30,5 4,00 3,23
2,0 Голш. 22,5 7,5 5,8 42,7 4,35 3,33 44,3 45,0 3,67 3,16
2,0 Кр. 20,5 7,0 4,3 36,3 4,90 3,49 40,3 39,0 4,18 3,11
4,2 Голш. 24,7 7,6 6,8 40,7 4,36 3,31 42,3 44,4 3,87 3,08
4,5 Кр. 22,5 6,8 4,6 39,9 4,89 3,52 44,3 42,7 4,14 3,05

Важливо звернути увагу, і це було очікуваним, що у корів німецької червоної породи вміст жиру в молоці був значно вищим, тому якщо порівнювати надій за показником «молоко, скориговане по енергії (ECM)», то різниця в надоях між двома породами виглядає значно нижче.

У літературі практично немає інформації про відмінності як молозива між різними породами (PHILIPPS et al., 2017). Однак є вказівка ​​від QUIGLEY et al (1994), згідно з якою концентрацію імуноглобулінів у молозиві корів Джерсі занижено, якщо для перевірки якості використовується колострометр, який був відкалібрований відповідно до значень молозива корів голштинської породи. Автори звинувачують у цьому різний склад молока. Залишається сумнівним, чи можна виміряти якість молозива за допомогою рефрактометра оцінювати значення Brix незалежно від породи або його потрібно адаптувати відповідно до породи. Однак більш ймовірно, що при вимірюванні заломлення світла чим вище концентрація поживних речовин, тим вище мали б бути значення за шкалою Брікса.

Оскільки корови німецької червоної породи містилися на трьох фермах, причина відмінностей між двома породами, ймовірно, пов’язана з внутрішнім впливом окремих ферм.

ВИСНОВОК

У цьому дослідженні були проаналізовані зразки молозива від 487 корів із 9 різних ферм землі Шлезвиг-Гольштейн щодо їх якості. Найнижчі середні значення Brix були виявлені у молозиві корів після другого отелення.

Кількість першого молозива та час між отелом та першим доїнням впливали на якість молозива.

56% обстежених корів дали молозиво від хорошої до дуже гарної якості. Проте були різниці між окремими фермами. Це означає, що слід враховувати елементарний індивідуальний вплив окремих підприємств. Яким може бути вплив на рівні окремого підприємства на якість молозива – тема наступної статті?


Автор статті: Сандра Вінтер та проф. Катрін Малков-Нерге, Кільський університет прикладних наук, факультет сільського господарства, Остерронфельд. Переклад Олени Бабенко спеціально для soft-agro.com.


З нетерпінням чекаю  на відгуки та коментарі. Велике вам дякую!

Знайшли цей матеріал корисним? Поділіться з колегами у соцмережах або надішліть посилання прямо на пошту!

Підписуйтесь на наш телеграм-канал, щоб першими отримувати повідомлення про вихід нових матеріалів.

Telegram-канал → 

Немає коментарів до статті "Якість молозива та менеджмент сухостійного періоду. Частина 1"

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

Нет комментариев