Менше сирого протеїну в раціонах дійних корів

Сирий протеїн

Посилення закону про добрива та охорону навколишнього середовища збільшує тиск на молочні ферми, що вимагають зменшення виведення азоту та підвищення ефективності використання азоту, по можливості без наслідків на рівень надою та рентабельність галузі.

Діючі рекомендації щодо забезпечення тварин поживними речовинами (GfE, DLG) вказують на необхідний вміст nXP та сирого протеїну близько 160 г/кг сухої речовини для ефективного забезпечення білком корів з високими надоями (35-45 кг/голову/день) та високим рівнем споживання кормів (22-26 кг СВ/голову/добу).

У двох експериментах, проведених у ZTT Iden, таку годівлю порівнювали з раціонами зі зниженим вмістом білка (145–150 г/кг сухої речовини). В одному досліді було знижено кількість nXP; у другому цього вдалося уникнути за рахунок використання обробленого ріпакового шроту з підвищеним вмістом nXP.

В обох експериментах при годівлі раціонами з нижчим вмістом сирого протеїну ефективність N була значно покращена, а виведення N зменшилося, і було досягнуто високого рівня продуктивності (> 40 кг молока/день).

Однак у порівнянні з годівлею з більш високим вмістом сирого протеїну (приблизно 160 г/кг сухої речовини) втрати продуктивності помітні в раціоні без компенсації nXP. І цього не спостерігалося у раціоні з компенсацією nXP.

Ще одна можливість годівлі з меншою кількістю сирого протеїну без втрати продуктивності – це додавання до раціону захищених від розпаду в рубці амінокислот. Метіонін та лізин класифікуються як лімітуючі амінокислоти, оскільки їх дефіцит може обмежити синтез молочного білку. Якщо в таких раціонах також буде зменшена частка ріпакового шроту,  то можна заощадити також і фосфор (P) і, отже, годівля буде ближче до потреб тварини без надмірного виділення фосфору.

Сирий протеїн

Нижчий вміст сирого протеїну з явно негативним RNB (баланс азоту в рубці) може помітно знизити виділення азоту коровами, але також пов’язаний із ризиком зниження синтезу мікробного протеїну в рубці. Тут важливо знайти добрий компроміс.

Дослід у дослідному господарстві Іден

У Центрі тваринництва та технологій в Ідені поставили кормовий дослід (індивідуально на окремих тварин), у якому порівнювалося, як корови реагують на годівлю тестовим раціоном зі зниженим вмістом сирого протеїну з одночасним додаванням захищених у рубці метіоніну та лізину та на годівлю контрольним раціоном. Забезпечення протеїном у контрольному раціоні ґрунтувалося на виробничому регламенті дослідного господарства та розрахункової потреби з гарною ефективністю корму по азоту.

До дослідження було включено 77 корів з кількома отеленнями породи німецька голштинська в період з трьох тижнів до отелення та до 120-го дня лактації. Віднесення до тестової групи (годівля тестовим раціоном) або до контрольної групи (годівля контрольним раціоном) було виконано з урахуванням розподілу за кількістю лактацій, параметрів продуктивності, а також маси тіла та товщини жиру на спині (Таблиця 1).

Таблиця 1: Опис тварин у групах
Тестова група Контрольна група
Корови, голів
Показники Середнє (відхилення)
Номер лактації 2,7 (1,8) 2,7 (2,2)
Надій в попер.лактації, кг 12,243 (2,023) 12,240 (2,170)
Жир молока, % 3,67 (0,48) 3,62 (0,55)
Білок молока, % 3,54 (0,22) 3,52 (0,25)
Товщина жиру на спині під час запуску, мм 20,2 (7,8) 19,2 (8,0)
Маса тіла після отелення, кг 713 (60) 708 (67)

У підготовчій годівлі до отелення для обох груп були складені ідентичні раціони (пропорції TMR: 30% кукурудзяного силосу, 22% трав’яного/люцернового силосу, 13% кукурудзо-зернової суміші, 13% рапсового шроту, 11% соломи, , 8 % мінерального корму, включаючи кислі солі та кормову крейду. У тестовому раціоні мінеральний корм включав захищені амінокислоти.).

TMR із вмістом сирого протеїну 16 та 14,8%

Склади TMR для годівлі після отелення з протоколів завантаження змішувача-кормороздавача в період проведення досліду показані в таблиці 2. У ході досліду раціони були скориговані на основі поточних значень лабораторних аналізів застосовуваної кормової сировини та розрахункових цільових значень раціонів. При цьому було досягнуто цільової різниці за вмістом протеїну, і, наскільки це можливо, точне регулювання вмісту енергії та інших поживних речовин.

Таблиця 2: Раціони, які використовувалися у кормовому досліді
Кормова сировина Варіанти TMR
Тестовий раціон Контрольний раціон
Частка в СВ TMR, %
Грубі корми 55,6 55,5
Кукурудзяний  силос 25,6 25,7
Трав’яний силос, 1-й укіс 19,1 19,3
Силос люцерни 5,2 5,4
Трав’яне борошно люцерни 4,0 3,6
Солома 1,7 1,5
Ріпаковий шрот 12,5 16,8
Сухий жом 8,8 4,7
Вологе зерно кукурудзи 10,4 10,4
Суміш зернові/кукурудза1) 9,6 9,3
Кормова добавка2) 3,1 3,3
Вміст у кг СВ TMR
NEL, МДж 7,00 7,00
Сирий протеїн, г 148 160
nXP, г 154 159
RNB, г -1,0 0,3
Сира клітковина, г 164 162
ADF, г 197 198
NDF, г 312 311
Крохмаль, г 223 227
Сахар, г 43 39
Кальцій, г 6,9 7,0
Фосфор, г 3,7 4,2
DCAB, meq 173 172

1) 42% кукурудза, 27% ячмінь та жито, гліцерин, патока

2) Сирий гліцерин, мінеральний корм (тестова група 300 г, контрольна група 200 г / голову / день, консерванти, CaCO, NaHCO, кормова сечовина

Нижчий вміст протеїну в тестовому раціоні і, отже, очікуване зниження доступності амінокислот в обміні речовин має бути компенсовано відповідним додаванням метіоніну та лізину. Необхідна кількість була розрахована відповідно до розширеної системи nXP (Schröder et al., 2008).

Метою добавки амінокислот було забезпечити потребу в них для тестової групи. Потреба була заснована на очікуваній молочній продуктивності контрольного раціону. Мінеральний корм збагачений продуктами Metasmart dry AR® і LysiGEMTM. 45 г або 40 г використовували на корову на день при годівлі в лактації, у підготовчій годівлі – 23 або 20 г відповідно.

За словами виробника, аналог метіону Metasmart®, який етерифікований ізопропіловим ефіром, приблизно на 50% захищений від розкладання мікроорганізмами рубця, що забезпечує пряме всмоктування з рубця та доставку біодоступного метіоніну через кров для метаболізму. 50% його розпадається на β-гідрокси-β-метилмасляну кислоту, що впливає на процеси ферментації в рубці. LysiGEMTM повністю захищений, тому лізин потрапляє у тонкий кишечник.

Збір даних

Щоденний облік споживання корму вівся на автоматичних годівницях протягом усього періоду кормового експерименту до і після отелення, крім першого тижня лактації. Потім кількість спожитого корму було зіставлено з даними про цінність корму, проаналізованими кілька разів для кожної використаної грубої та концентрованої кормової сировини, а також із щоденно зареєстрованими пропорціями окремої кормової сировини в TMR, і було розраховано індивідуальне забезпечення тварин енергією та поживними речовинами.

Кількість молока у корів вимірювалося щодня, а склад молока – щотижня. Неодноразово проводилися зважування тварин та вимірювання товщини підшкірного жиру (RFD) до та після отелення у певні дні лактації, а також відбиралися зразки крові, які досліджували вибрані показники метаболізму.

Три рази протягом експерименту, у випадкові дні, було взято зразки сечі від кожної групи з 36 корів, і їх сформовані загальні проби по 12 корів. Потім було проведено дослідження вмісту азоту, а також сечової кислоти та алантоїну. Використовуючи дані про масу тіла корів та досліджені рівні креатиніну в сечі, можна оцінити добові рівні пуринів у сечі та зробити висновки про синтез мікробного білка в рубці корів відповідно до ØSKOV та CHEN (2003), СУДЕКУМ (2006) та МОРБІ (2006).

Статистична оцінка даних про споживання корму, енергії та поживних речовин, а також надої та інгредієнти молока проводилася з використанням змішаної лінійної моделі (модель тестового дня) з процедурою SAS MIXED. На додаток до фіксованого ефекту забезпечення протеїном, який представляє інтерес, необхідно було розглянути додаткові змінні, що впливають на дні лактації (фіксовані) і повторювані активності (випадкові).

Для досліджуваних параметрів у сечі та крові, а також для маси тіла та товщини підшкірного жиру перевіряли відмінності середніх значень на достовірність за допомогою t-критерію незалежної вибірки (програма SPSS).

Результати кормового досліду

Під час підготовчої годівлі до отелення не спостерігалося суттєвої відмінності щодо споживання СВ корму між групами (тестова група: 13,9 кг; контрольна група: 14,2 кг). Це також стосується споживання корму під час лактації (Таблиця 3).

Таблиця 3: Результати споживання корму, продуктивності та розрахункових показників
Показник Тестова група Контрольна група p
Середнє Середнє Середнє Відхилення
Споживання СВ, кг/день 24,4 0,3 24,7 0,3 0,488
Споживання енергії, МДж/день 171 2 173 2 0,515
Споживання сирого протеїну, г/день 3619a 51 3970b 52 <0,0001
Споживання nXP, г/день 3822a 558 3973b 524 0,030
RBN, г/день -24,0a 9,3 6,7b 6,6 <0,001
Фосфор, г/день 93 13 105b 13 <0,0001
Надій, кг/день 42,8 1,0 44,6 1,0 0,177
ECM, кг/день 40,9 0,8 41,0 0,9 0,881
Жир молока, % 3,79a 0,08 3,53b 0,08 0,018
Білок молока, % 3,41 0,04 3,42 0,04 0,794
Кількість молочного жиру, г/день 1589 37 1536 38 0,306
Кількість молочного білка, г/день 1437a 26 1515b 27 0,037
Вміст сечовини в молоці, мг/л 142a 4 177b 4 <0,0001

*Директива 113 DLQ, аналіз безперервного потоку, мокра хімія

З іншого боку, через знижений вміст у раціоні для тестової групи було зареєстровано значно менше споживання сирого протеїну та nXP. RNB явно перебував у негативному діапазоні для тестової групи, а контрольної групи – в помірно позитивному діапазоні. При однаковому споживанні корму та вмісті в раціоні споживання енергії, а також легкозасвоюваних та структурних вуглеводів було однаковим. Значна різниця була виявлена ​​для споживання фосфору. У корів тестової групи воно було на 12% нижче, ніж корів контрольної групи.

Статистично достовірна різниця для середнього надою в групах в експерименті не була визначена, хоча існуюча чисельна різниця в 1,8 кг/день і особливо зміна у першій третині лактації дозволяє зробити висновки про вплив на годівлю.

Навпаки, показники молочного білка у тестовій групі були значно нижчими, ніж у контрольній групі. При загальному низькому рівні жиру в молоці для всього стада, у тестовій групі було зафіксовано його більш високий вміст. Це призвело до однакової кількості молочного жиру та майже ідентичних показників молока, скоригованого по енергії, у групах. Відмінності в рівні надходження сирого протеїну та доступності азоту в рубці для груп чітко відображалися в відмінностях у досліджуваному вмісті сечовини в молоці.

Розрахунок, проведений відповідно до Bannink та Hindle (2003), призвів до зниження екскреції азоту для тестової групи за досліджуваний період лактації на 9% порівняно з контрольною групою (тестова група: 350 г/голову/день, контрольна група: 377 г) . Розрахунковий баланс азоту (DLG, 2014) був на 11% нижчим (тестова група: 354 г/голову/день, контрольна група: 398 г). Крім того, було визначено ефективніше використання азоту для тестової групи (тестова група: 39%, контрольна група: 37%).

Відповідно до розрахункового балансу азоту і виділення азоту для тестової групи, вміст азоту в сечі в досліджуваних збірних зразках було значно нижче (таблиця 4).

Рівні азоту в сечі трьох збірних проб у кожній групі варіювалися протягом трьох днів відбору проб від 5,2 до 6,4 г/л у тестовій та від 6,7 до 8,6 г/л у контрольній групах.

Таблиця 4: Результати дослідження сечі у сформованих об’єднаних зразках (n = 9 на групу)
Показник Тестова група Контрольна група p
Середнє Відхилення Середнє Відхилення
Азот, г/л сечі 6,4a 0,7 7,8b 1,0 <0,0001
Сечова кислота, ммоль/л 2,29a 0,56 3,07b 0,67 0,027
Алантоїн, ммоль/л 25,0 4,4 28,1 5,9 0,114
Пурін, ммоль/л 627a 75 648b 34 0,021

Розрахункові рівні пуринів у сечі для тестової групи також були на значно нижчому рівні. За результатами триденного тестування можна дійти невтішного висновку, що синтез мікробного білка в тварин тестової групи знизився приблизно 13%. Найбільше розрахункове зниження на день контролю становило 21%, найменше – 5%.

Розподіл підшкірного жиру з 1 по 60-й день лактації не відрізняється між групами (тестова група: 11,8 мм, контрольна група: 12,1 мм). Обидві групи були тоді від 13 до 14 мм у помірно худій кондиції і все ще в межах допуску товщини підшкірного жиру згідно з Штауфенбілом (2003).

Середні значення рівнів неетерифікованих жирних кислот у крові (NEFA) були вищими за граничне значення за STAUFENBIEL (2008) 0,4 ммоль/л для 14-го дня лактації в обох групах і значно вищі в тестовій групі (0,79 ммоль/л), ніж у контрольній (0,48 ммоль/л).

Істотна різниця у вмісті бета-гідроксибутирату (BHB) у крові та для тестової групи – підвищення вище граничного значення (1,0 ммоль/л) у діапазоні субклінічного кетозу було визначено для 21-го дня лактації (тестова група: 1,07 ммоль/ л, контрольна група: 0,68 ммоль/л). Частка тварин, чиї граничні значення були перевищені, також значно відрізнялася між групами (наприклад, BHB> 1,0 ммоль/л на 21-му дні лактації: тестова група 33%, контрольна група 16%, 35-й день лактації: тестова група 18%, контрольна група 8%). Таким чином, при годівлі тестовим раціоном не можна отримати жодного ефекту на стабілізацію енергетичного та жирового обміну.

Як і очікувалося, рівні сечовини в крові значно розрізнялися на 14, 35 та 63 день лактації (тестова група: 2,6 – 2,7 ммоль/л, контрольна група: 3,3 – 3,5 ммоль/л). Еталонний діапазон встановлений STAUFENBIEL (2008) від 3,5 до 5,0. Рівні фосфору у крові не відрізнялися між групами.

ВИСНОВКИ

У кормовому досвіді спостерігали індивідуальну реакцію корів дослідної групи на годівлю раціоном зі зниженим вмістом протеїну та додавання захищених рубцем амінокислот (метіонін, лізин) та порівнювали з реакціями корів у контрольній групі зі «стандартним забезпеченням протеїном».

Було встановлено:

  • відсутність різниці у споживанні корму та споживанні енергії та вуглеводів,
  • зниження споживання сирого протеїну та nXP, нижча доступність азоту в рубці в тестовій групі та нижче споживання фосфору,
  • високий рівень продуктивності (> 40 кг молока/день), також у тестовій групі,
  • зниження показників молочного білка в тестовій групі (як можливий наслідок значного зниження синтезу мікробного протеїну в рубці),
  • більш високий вміст молочного жиру в тестовій групі (як можливе наслідок змін процесів ферментації в рубці під впливом годівлі), що призводить до ідентичних показників ECM,
  • зниження балансу N на 11% та збільшення використання N у тестовій групі,
  • відсутність покращення стану енергетичного та жирового обміну в тестовій групі, іноді більш високе навантаження в області субклінічного кетозу,
  • значний спад, нижче за контрольне значення, за вмістом сечовини крові в тестовій групі, що свідчить про дефіцит білка.

Дію кормової добавки із захищеними амінокислотами слід повторно перевіряти за більш високої доступності азоту в рубці.


Автор статті: Томас Енгельхард, ZTT Iden та Андреа Мейєр, LWK, Нижня Саксонія. Переклад Олени Бабенко спеціально для soft-agro.com.


З нетерпінням чекаю  на відгуки та коментарі. Велике вам дякую!

Знайшли цей матеріал корисним? Поділіться з колегами у соцмережах або надішліть посилання прямо на пошту!

Підписуйтесь на наш телеграм-канал, щоб першими отримувати повідомлення про вихід нових матеріалів.

Telegram-канал → 

Немає коментарів до статті "Менше сирого протеїну в раціонах дійних корів"

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

Нет комментариев